Шевченківська світлиця Миколи Куделі

постер Шевченківська світлиця Миколи Куделі
м. Луцьк, вул. Шопена, 20
(0332) 24-25-91, 24 56 19
, , , , , ,

«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу
                                                                           Бо ти для мене — Совість і закон
                                                                                                                                  Ліна Костенко
Саме такий девіз відвідувачів, які переступають поріг «Шевченківської світлиці Миколи Куделі», що представлена для широкого загалу 14 березня 2007 року у приміщенні Волинського краєзнавчого музею. Створена меморіальна експозиція музейними працівниками спільно з родиною на основі переданої до музею колекції особистих речей, документів, матеріалів та колекції Шевченкіани Миколи Павловича Куделі.
Микола Павлович Куделя — уродженець села Буяні Луцького району, людина-легенда нашого краю, учасник національно-визвольного руху, політв’язень тюрем Польщі та СРСР, культурно-освітній та громадський діяч, відомий шанувальник творчості Тараса Шевченка.
На кошти виділені з обласного бюджету, оформлено повноцінну постійнодіючу експозицію у двох залах на третьому поверсі Волинського краєзнавчого музею. Матеріали першого залу розкривають мовою документів нелегкий життєвий шлях Миколи Куделі. На стендах представлені світлини та особисті речі. Вивчаючи біографію однієї людини, знайомимось одночасно з історією Волині XX століття. Адже народився М.Куделя 10 березня 1914 року у древньому волинському селі Буяні, яке вперше згадується у 1545 році.1 Перша світова війна лишила відбиток на всій родині Куделі. Так, після Брусилівського прориву в 1916 році у боях загинув глава сім’ї, батько Миколи Павло, який був книголюбом, палким шанувальником Шевченкового слова. Світлина Хоми Кузьмовича Наюка 1920 року, який відкрив початкову школу в селянській хатині, де «Кобзар» був єдиним підручником. Запам’яталися слова вчителя Миколі-школяру на все життя: «Шевченко — це Україна. Україна і Шевченко нероздільні». Поряд — «Кобзар для малих дітей». Саме ювілейне видання 1914 року, котре придбала мама Уляна Кузьмівна у 1922 році для сина у Львові.

Залиште свій відгук

Дивіться також